До родини омелових (Viscaceae) належить 11 родів і 150 видів. Найрозповсюдженішою є омела біла (Viscum album). Насіння овальне або трикутної форми, оточене шаром тягучої слизі. Цвіте омела в березні-квітні, плоди дозрівають в серпні-вересні. Вічнозелена омела є дуже живучою напастю: її вік сягає 15 років [1].
Ягоди і насіння омели приклеюються до гілок за допомогою особливої клейкої речовини висцина.
Індивідуальна пристосованість цього виду зростає і йому немає конкурентів. Поселяється омела переважно на листяних породах: тополі, яблуні, груші, липі, клені, березі, в’язі, вербі, рідше дубі, грецькому горіхові, грабі, білій акації тощо.
Активна боротьба з цією хворобою розпочалася лише декілька років тому. Однак, на жаль, на даний момент відомо мало методів боротьби з омелою. Найпростішим і найбільш поширеним є обрізання уражених гілок, або навіть цілих дерев, використовуючи бензопили, а також спец сокири – так звані рубальні установки і спец трактори для зрізання гілок з омелою.
На жаль, у нашому місті боротьба з омелою не ведеться зовсім. Я пропоную зрізувати омелу й заготовляти її як лікарську рослину. Це принесе не тільки користь, а й певні доходи.
Шановні громадяни! Не залишайтесь осторонь проблем міста, адже всі хочуть, щоб воно було квітучим та чистим.
|
