СЛОВО – ДЕПУТАТУ

Голова комісії по благоустрою і комунальному господарству Віталій Михайлович БЕКЕРСЬКИЙ:

«Дякую всім, хто нас розуміє і підтримує!»

Питання міської комунальної господарки в Соснівці завжди були і є найбільш болючими. Коли два з половиною роки тому ми, молоді та завзяті, прийшли працювати в міську раду, картину побачили не зовсім таку, як вона нібито виглядала збоку. Постійне просідання грунту через підробку шахтою №8 «Великомостівська» та ДВАТ «Шахта «Надія» виявилось навіть набагато серйознішою проблемою, ніж заспокоювали висновки фахівців Держгірпромнагляду; незадовільний стан комунікацій, які дуже часто прориваються і їх у аварійному порядку доводиться ремонтувати; переважно старий (більше 60% зношеності) житловий фонд, основу якого складають так звані «хрущовки»; погані внутріміські дороги, немає коштів на їх своєчасний ремонт та оновлення; відсутнє у вечірній та нічний час освітлення вулиць; на будинках немає вказівників (номера дому та назви вулиці)… Цей список можна продовжувати далі й далі.

І над усім цим, як нам бачилось, стоїть такий собі монстр -- КП «Соснівкажитлокомунсервіс» (колишній ЖЕК).

Отож, починаючи роботу, насамперед вивчили основні напрямки роботи цього підприємства, його фінансовий стан, кількість та зайнятість наявних працівників. Наші висновки лягли в основу плану дій по оптимізації роботи як КП, так і загалом благоустрою усієї території міста.

Справжній господар, знаючи свої доходи, відповідно до них планує і свої видатки. У нас же виходить так, що левова частка комунальних платежів від населення йде на заробітну плату роздутому штату. А той мізер, що залишається, ледь на десяту частину покриває потреби міста хоча б, наприклад, у матеріалах для ремонту житла чи віниках для прибиральників.

У свій час місцеві комунальники зробили, на мою думку, серйозну помилку, від’єднавшись від Червоноградського управління житлово-комунального господарства. Думали, що дадуть раду самі, власними коштами і силами. Але ж місто наше невелике, надходжень обмаль, техніки також немає. Ми ж – не окремий самостійний «бублик», а знаходимось у межах, у тому числі, фінансових і адміністративних, Червоноградської міської ради. Чим усе закінчилось? Люди сиділи без зарплати, будівельних матеріалів не було, проводились лише «авральні» роботи. Навіть сама будівля підприємства опинилась під заставою банку, і тільки депутати нашого скликання змогли «розрулити» ситуацію.

Не дивно, що нам довелося запропонувати для цього вкрай жорсткі засоби. Насамперед – активно просувати в життя підняття тарифів за надані комунальні послуги населенню, а також оптимізувати штат працюючих у КП «СЖКС». Радує, що ми знаходимо підтримку наших зусиль у нинішнього директора комунального підприємства Юрія Васильовича Кінаха, інженерно-технічних працівників, з якими працюємо як команда однодумців.

Переважна більшість соснівчан також усвідомлює насущні проблеми. Люди активно долучаються до ремонтів своїх квартир, підтримують порядок у під’їздах, на сходових клітках. Біля багатьох комунальних будинків у теплі пори року цвітуть квіти, радують око зелені насадження. І звертаються до нас, депутатів, з питаннями, в яких самі не можуть дати ради. Так, протягом січня-березня нинішнього року в міській раді розглянуто 6 заяв від мешканців Соснівки. Стосуються вони, переважно, ремонту дахів та ліквідації поривів у комунікаціях. Торік було 20 заяв. Нам не вдалося задовольнити всі клопотання. В основному, через брак коштів. Але й те, що зроблено, вселяє надію на можливе поліпшення ситуації.

Окрема депутатська комісія при міській раді, в якій я також активно працюю, займається вирішенням питань відшкодування матеріальних збитків мешканцям, що проживають у зоні впливу видобутку вугільних пластів шахтою «Надія». Ми документуємо всі факти пошкодження будинків на території міста і, за погодженням з дирекцією копальні, надсилаємо їм для ліквідації наслідків підробки -- розломів та тріщин. Підтримуємо постійні ділові контакти з головним маркшейдером ДВАТ «Шахта «Надія» Аллою Іванівною Марченко. Саме з її ініціативи та під безпосереднім контролем у Соснівці зараз працює шахтна бригада висококваліфікованих майстрів, що займається ремонтами відповідно до поданих нами клопотань.

Через брак коштів найближчим часом не зможемо купити дорогі вказівники. Але звичайною масляною фарбою написати на будинку номер – тільки справа добрих рук. З освітленням вулиць також доведеться обходитися власними силами, бо купити лампу, яка горітиме два роки і не гаснутиме – дуже дороге задоволення! Вже придбали два ящики звичайних жарівок, і їх закрутили у світильники на кількох міських вулицях.

Благоустрій парків та скверів – а це вже не територія комунального підприємства – також на часі. Тут плануємо провести загальноміську толоку перед Великодніми святами, в якій наші депутати візьмуть найактивнішу участь. Залучаємо до вирішення проблем міста і всіх підприємців, які в нас зареєстровані, вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, закладів культури. Спільними зусиллями зробимо нашу Соснівку справді красивим містечком, комфортним для проживання людей!

Проконтролювати всі «слабкі» місця в соснівській господарці не під силу кільком депутатам, які входять у нашу комісію. Тому стараюся частіше зустрічатися з виборцями на своєму 12-у окрузі (це по два великі будинки на вулицях Театральна, Кривоноса, Грушевського, 22 Січня). Роз’яснюю людям, що саме вони – господарі свого міста, що вони повсякчас мають надихати своїх обранців (а команда в нас таки нівроку – 34 депутати!) на постійну роботу на благо міста і громади. Двері міської ради завжди відчинені для всіх соснівчан. Тут щодня хтось із нас чергує. Назву найбільш, на мою думку, сумлінних: Віктор Леонтійович Семенчук, Олеся Григорівна Корнило, Ігор Степанович Данилович, Василь Петрович Цибух, Мирослав Антонович Каралюс.

Люди нас підтримали. Тепер робимо все, що в наших силах, аби довести, що недаремно!

Записала Тамара БАБІЙ.