Японський світ у мініатюрі дивуватиме око львів’ян до листопада, а потім помандрує в Одесу, Польщу та Німеччину. Частина колекції «осяде» на Львівщині назавжди. Подарунок, що налічує 31 предмет, зробив Львівській галереї мистецтв народний депутат України, приватний колекціонер Олександр Фельдман.
Меценат залишив тут чотири окімоно, а також живописні твори та унікальну зброю. Окімоно (в перекладі – «поставлена річ») – унікальний вид японської малої пластики, який європейці відкрили наприкінці XIX ст. Окімоно роблять з цілісної слонової кістки, тому техніка різьбяра мусить бути високою. Часом їх також виливають з бронзи. Це мистецтво стало містком між розділеними західною та східною культурами.
Подаровану колекцію передадуть Золочівському замку, де вже є експонати японського мистецтва. «Жінка з інро» та «Момотаро» – презенти, вироблені зі слонової кістки наприкінці XIX ст., належать до японського реалізму. Два інші окімоно – це бронзові композиції, декоровані золотом. Неповторні японські краєвиди, зафіксовані в живописній творчості, – це так звані какемоно. Окрім цього, до складу цінного подарунка увійшли витвори зброярського мистецтва, зокрема великий меч ітомакі-но-таті – типова зброя японських воєначальників, двадцять цуб – вишукано декоровані деталі меча, а також когай та кодзука – аксесуари деяких японських мечів та кинджалів.
Окрім подарованих речей, львів’яни мають змогу оглянути інші неповторні зразки японської мініатюрної пластики. Перлини виставки – твори Токійської школи різьблення, зокрема Удави Кадзуо, Ісікави Комея, Моріно Коріна... Заворожує візитна картка колекції – «Мати, що годує немовля» авторства Удави Кадзуо. В цьому окімоно гармонійно поєдналися хитра усмішка Джоконди та ніжність Мадонни. Японський митець на початку XX ст. кілька разів втілював у життя розроблену ним модель. У колекції Олександра Фельдмана найцінніший екземляр – вирізьблений зі слонової кістки, а не вилитий з бронзи.
Японське мистецтво захоплює ювелірною точністю деталей, а також динамічністю сюжетів, яким хочеться співчувати та усміхатися. Статуеткам не властива статичність. Здається, що вони просто застигли в русі. Після перегляду виставки розумієш, що країна, де краса цінується вище, ніж комфорт, вміє творити. Феномен окімоно в тому, що самі японці не зовсім правильно розуміють це поняття. Для більшості жителів Країни вранішнього сонця це – звичні статуетки, які продають сьогодні як традиційні сувеніри. «Ці унікальні речі різьбили на зламі XIX та XX століть, – розповідала куратор виставки Світлана Рибалко. – Цей час називають «білим» періодом в історії Японії, адже є речі, яких японці не встигли побачити. Є твори, які існують тільки в Європі. В Україні – набільша кількість екземплярів японської мініатюрної пластики».
Джерело: http://www.wz.lviv.ua/
